Уїк-енд в стилі FD або суб’єктивні враження від Токіо-фесту косплейщика-чайнєга

Причин, щоб не їхати в Славутич було купа: це ж ЗОНА – РАДІАЦІЯ!!!, скоріш за все фест для малюків-анімешників, найближчі «довгі вихідні» будуть не скоро….

Причина, щоб їхати була одна –
                                           туди їде ФД –
                                                              ЙОЩЬ!!!

«Картина маслом» №1: Славутич автовокзал, вигружається туса анімешників – рюки, мечі, реквізит – все як належить… і тут… назустріч виходять 2 тоненькі дівчинки на вигляд років 12-14. Ого, якщо це організатори, то якого віку нас чекає публіка?

На щастя, дівчаток просто «послали»…
                                                           за нами.

«Картина маслом» №2  Захід сонця. В кущах бузку веранда симпотичного котеджика в дешо англо-саксонському стилі, яка завалена рюками, реквізитом і…анімешниками. Це облом зі «впискою».

На щастя, «вписки» знайшлись в інших місцях (ми, наприклад, з Яген спали в «кавайній» дитячій спаленьці з купою плюшевих звірят, які вночі, напевно, «загортали шоколадки в фольгу»).

«Картина маслом» №3 На сцену виходить дівчинка з 2-х літровою пляшкою мінералки і починає співати караоке, час від часу розмовляючи з кулісами, а то сама з собою. Це «фестиваль».

На щастя, на сцену вийшов ФД.
                 І почалось: празднование дня победы (в школе Konoha Gakuen) на фесті Tokyo.
                                                    Это день - когда надо побеждать!

Далі буде просто галерея образів з фесту, які будуть передуватись табличками: «Без палива» і «Нет траве» >_<

Танець ляльок. Це було не смішно, геть зовсім не смішно, трагічно, чуттєво і справді круто. Ми повірили, повірили, що так і справді було – підступні ляльки... і добрий-добрий, але доведений до краю «Кукольщик».

Konoha. No comments. Вихід Файтів на початку у формі трикутника. Це було здоровськи. Фан-сервіс. А-а-а-а Сакура з «силой мысли»…О-о-о-о...Яген в майже міні...У-у-у-у ... Шансон від Гару... На-на-на-на. Наруто, Орич, Саске, ...,  і Первомай в кінці... Коротше, це треба бачити...

Кавера. Я вперше в житті пошкодувала, що не вмію грати на скрипці, флейті і забула геть всі гітарні акорди. А щодо останньої пісні, яку виконувала Сасорька-Наруто в кінці фесту, то в голові заглючив «replay» і поламалася кнопка Stop/Pause.

Танцювальні номери. Про них можно сказати одним словом: «ЗАЖГЛИ» (THX Рін, Іно, Лея і Сасорі).
                                   
Так, «Без палива»

Я не згадала про фея від «організаторів» (створіння чоловічого роду в рожевій спідниці), який прийняв сей «дивний образ» внаслідок програшу в карти, і розважав публіку між виступами.

Так, «Нет траве»,

В це важко повірити, але на мене спільними зусиллями напялили косплей-костюм Анко (особлива подяка Харуці, Кватре, Сакурі:) і Яген). Більше того мені в ньому сподобалося
У-і-і-і-і-і.

Опа, картина без масла (бо закінчилося) – просто акварель. Площа, центр, білі стіни ДК, зелені каштани, місцевий народ розважається на лавицях. Заходить сонце ... а значить скоро аніме-діскопаті. І ну її ту «паті» - ми танцюєм джигу, в центрі, посеред площі. Народ фотає – напевно, нескоро ще тут будуть танцювати зо 20 чел джигу не «на замовлення», а просто так.
                                        Кватре,
                                                 ми кажемо «спасибі тобі»

Потім все ж було косплей-шоу, аніме-паті, якісь «гопніки» (я їх так і не побачила) і атака нічних хрущів-«винищувачів».

А наступного дня були мастер-класи, але ми їх з Яген пропустили, бо вдало «злиняли» в Чернігів. Вірніше нас «виписали» о 9-ій, і нам було нічого робити, а ляльковий Славутич ми облазили за день до того і їхати вранці електричкою з пляшкою кефіра і одним батоном на двох це круто. Коротше, ми опинились в Чернігові, облазили там купу цікавих місць, знайшли курган-могилу Чорного князя, де .... був вдало «заточений» сирок «Весела корівка», а пізніше возєдналися з ФД на автовокзалі і поїхали на двоперховому автобусі до Києва – ї це також було круто.

Отак.
Ось і казці кінець, а хто повірив – молодець.
Ні не кінець. Упс,
ЛС від Яген: «...І про дітей згадати можеш».

Ок, згадую, ми просто вирішили прогулятися до супермаркету... в костюмах, і тут... на нас напали ДІТИ... Вони знали героїв АНІМЕ, у них були ПРОТЕКТОРИ і вони вимагали СФОТОГРАФУВАТИСЬ! Далі можуть продовжити учасники тих бойових подій – Яген і Кісаме, бо я з переляку навіть забула імя мого героя (о, сором!) і поспішно ретирувалась за стіни супермаркету...